Про правову легалізацію фінансових інструментів у законодавчому полі України
На початку року Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (MLI конвенція).
Підписавши та ратифікувавши Конвенцію MLI, Україна отримує змогу одночасного внесення змін до всіх або деяких чинних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Крім того, вже у вересні Рада ратифікувала угоди про уникнення подвійного оподаткування із кількома країнам, зокрема з Швейцарією та Туреччиною.
У той же час, експерти прогнозують, що найближчим часом багатьом власникам бізнесів доведеться «відкрити карти» і легалізувати свій статус у іноземних юрисдикціях, щоб мати змогу проводити фінансові операції за кордоном та в Україні.
Про актуальну ситуацію із запобігання виведення прибутку з-під оподаткування та уникнення подвійного оподаткування і, що робити бізнесу, інтереси якого зачіпають відповідні угоди.
Йде війна за глобальний privacy кожного, а банківський рахунок і «своя» нерезидентна компанія – одни з функцій privacy, його фінансова сторона.
До 2025 року переважна кількість країн у повній мірі візьмуть правила тотальної податкової прозорості BEPS, CRS і MLI. Вся інформація про людину (у фінансовій частині) буде доступна, і закольцована починаючи від даних попередньої податкової декларації; отримані доходи в будь-якій країні світу як фізичної особи, як бенефіціарного власника бізнесів і закінчуючи витратами, які він здійснив. При цьому враховуються такі чинники як: податкова резидентність людини, центр його економічних інтересів, кореляція податкових ставок, по всьому ланцюжку його бізнесів закінчуючи їм як фізособою. Внаслідок він отримає рахунок на сплату податків з урахуванням усього вищеописаного, також як щомісячну квитанцію на сплату комунальних послуги.
Як же зробити вибір з практичної точки зору?
А саме з огляду на правову легалізацію фінансових інструментів (компаній міжнародного бізнесу та банківських рахунків) у законодавчому полі України. З юридичними особами (нерезидентами з рахунками в українських банках і українськими компаніями в зарубіжних банках) все більш-менш зрозуміло. Важливий момент – інтереси бенефіціара – резидента України (який так чи інакше задіяний в фінансових інструментах) в умовах BEPS, MLI і обміну інформацією.
З урахуванням цих перспектив до головного завдання, а саме як будувати оптимальну структуру управління / володіння бізнесами з точки зору безпеки та податкової оптимізації, додалися такі:
- Рішення питань правової легалізації громадянина України в якості бенефіціара бізнесів в Україні і за кордоном. Можливо, з урахуванням того, що бізнеси з'явилися не сьогодні.
- Формування історії доходів бенефіціара.
- Як планувати на перспективу доходи громадянам України – бенефіціарам нерезидентних компаній.
Так чи інакше, сьогодні або завтра податковому резиденту України доведеться ідентифікувати себе як бенефіціара нерезидентної компанії. Існують варіанти правової легалізації громадянина України як акціонера зарубіжної компанії:
- Договір дарування акцій.
- Купівля акцій через доходи, отримані за кордоном (з \ п, продаж предметів мистецтва, пр.).
- Купівля акцій нерезидента в рамках е-декларації ($ 50 000).
- Купівля акцій компаній, які котируються на закордонних фінансових майданчиках.
Рік тому була можливість покупки акцій у нерезидента за гривні (скасовано постановою НБУ), але є й інші варіанти.
Як і навіщо формувати історію доходів
При вирішенні питання легалізації громадянина України в якості бенефіціара йому потрібно вирішувати і питання історії засобів, за рахунок яких він став власником нерезидентної компанії.
- Багато бенефіціари, будучи не перший день в бізнесі, подбали про давно задекларовані доходи. Це і дивіденди, і відсотки по депозитах, доходи від купівлі-продажу цінних паперів, ОВДП (що, втім, уже в минулому). Все це цілком може служити першоджерелом «історії» виникнення доходів.
- Дохід від проданої нерухомості (оподаткування 1%).
- Дохід від корпоративних прав, трансформованих з нерухомості, якщо не поміщаються в обмежувальні 3 роки.
- Дивіденди, отримані від ПІФу 10,5%, як менш витратний і давно популярний (відома «схема Гонтаревої»).
- Доходи, отримані за кордоном у вигляді зарплати, продажу IT-технологій, предметів мистецтва. Так, це дорого (18%), але це реальний дохід, отриманий за кордоном.
- Дивіденди, отримані резидентом України в якості акціонера зарубіжної компанії (9%).
- Доходи з серії «згадати все». Повернуті борги, видані десятиліття тому. (Депутатський варіант). Сюди ж відносяться лотереї, спортивні тоталізатори.
- Легалізовані доходи в слідстві податкової амністії. Деякі радники президента на ній наполягають.
Як планувати доходи українським бенефіціарам?
Як планувати на перспективу доходи громадянам України – бенефіціарам нерезидентних компаній, особливо якщо вони є бенефіціарами та українських компаній і питання ТЦО і КІК (контрольовані іноземні компанії)?
Варіанти є: від структурування всієї бізнес-схеми (в Україні і за кордоном) з виносом точок «ведення бізнесу» та точок «особистих економічних і життєвих інтересів» в оптимальні податкові юрисдикції, до банальної зміни податкової юрисдикції бенефіціаром. У будь-якому випадку спільного рецепта немає.
Варіанти є: від структурування всієї бізнес-схеми (в Україні і за кордоном) з виносом точок «ведення бізнесу» та точок «особистих економічних і життєвих інтересів» в оптимальні податкові юрисдикції, до банальної зміни податкової юрисдикції бенефіціаром. У будь-якому випадку спільного рецепта немає.
Ще з 2014-го року наші законодавці підбираються до повноцінного впровадження правил щодо КІК і CRS (виявлення незадекларованих активів і прибутків і оподаткування на рівні бенефіціарів). Поки що Україна знаходиться у вигідному «підвішеному» стані: правила КІК і CRS поки не інтегровані в законодавство України, немає автоматичного обміну інформацією, немає визначення «місця ефективного управління і центру життєвих інтересів».
Така тиха «контр деоффшорізація» на руку українським підприємствам-виробникам і експортерам. Адже вони знаходяться в невигідних умовах в порівнянні із зарубіжними конкурентами, які оперують величезними фінансовими засобами, залучають кредити під мізерні відсотки, «тримають» ринки збуту своєї продукції і не пускають туди чужинців, використовують ними вигадані правила типу BEPS, CRS, MLI для «усунення нездорової податкової конкуренції ».
В таких умовах для українських підприємців фінансові інструменти будуть ще довго залишатися істотним фактором підвищення ефективності їх бізнесу.
Джерело: mind.ua
